Що таке целіакія?

Целіакія (глютенова ентеропатія) є генетично обумовленим автоімунним захворюванням, яке проявляється у порушенні структури стінки тонкого кишківника при споживанні продуктів, що містять глютен (фракція білків, що присутні у зернах пшениці, жита, ячменю та зернових гібридів). Механізм розвитку захворювання ще досліджується, але центральну роль відводять генетичній схильності до зниження активності ферментів в тонкому кишківнику, які розщеплюють глютен та автоімунним механізмам, при яких організм виробляє антитіла проти своїх же клітин.

Згідно світової статистики целіакія є досить поширеним захворюванням, як серед дорослого населення (жінки більш схильні за чоловіків), так і серед дітей. Клінічна картина не завжди буває чіткою, є приховані форми, симптоми, асоційовані з целіакією, є надзвичайно різноманітними (загалом більше 200), що робить проблему діагностики досить складною. Невчасна діагностика та відсутність лікування можуть мати довгострокові наслідки для здоров’я, як то підвищення ризику онкозахворювань ШКТ, дефіцит вітамінів, поживних та мінеральних речовин, раннього прояву остеопорозу, безпліддя, виникнення резистентної целіакії тощо.

Ризик целіакії підвищений у хворих на цукровий діабет 1-го типу, автоімунні захворювання печінки і/або щитовидної залози, при синдромі Дауна, синдромі Шерешевського-Тернера, синдромі Вільямса, нефропатії IgA, з дефіцитом IgA та у родичів 1-го ступеня хворих на целіакію.

З іншого боку, діагностика целіакії має значення для зняття неправомірного виключення з вживання глютенвмістних продуктів, нагадуємо, що необґрунтовані обмеження щодо вживання глютенвмістних продуктів  може призвести до штучних дефіцитів поживних речовин.

Які симптоми целіакії?

Симптоми, асоційовані з целіакією, є надзвичайно різноманітними та можуть спостерігатися з боку різних систем організму – хронічна діарея, біль у животі, прояви гастроезофагеального рефлюксу, гіпотрофія або втрата маси тіла, синдром подразненого кишківника, анемія, затримка статевого дозрівання, мігрень, депресія, атаксія, м’язева слабкість тощо.

Діагностика целіакії лабораторними методами є ефективним рішенням у питанні як постановки діагнозу, так і подальшого періодичного моніторингу ефективності лікування. Доказом ефективності дотримання безглютенової дієти є відсутність антитіл до тканинної трансглютамінази  та антитіл до ендомізію, також контрольні біохімічні дослідження (загальний аналіз крові, концентрація заліза, феритину, кальцію, вітамінів В₁₂ та D).

Показники: 

• HLA DQ аллелі (HLA II класу)
• антитіла до тканьової трансглутамінази IgG
  • антитіла до тканьової трансглутамінази IgA
  • антитіла до дезамінованого пептиду гліадину IgG
  • антитіла до дезамінованого пептиду гліадину IgA
  • антитіла до ендомізію IgG
  • антитіла до ендомізію IgA